Історії про запеклі бійки київської молоді десь у ярах Либідської долини занотував автор безсмертних рядків «Ще не вмерла Україна», поет і фольклорист Павло Чубинський.
У давніші часи, маючи небагато розваг, зате вдосталь енергії, столичні хлопці влаштовували справжні баталії. Ці сутички ставали своєрідними ритуалами честі й належності до свого кутка міста.
Про ті епопеї, що спалахували в різних частинах Києва, згадують і письменники Г. Григор’єв та І. Шкаровська.
У радянську добу територіальна ворожнеча сягнула апогею. Після розбудови великих житлових масивів із щільною забудовою районні протистояння вийшли на новий рівень — із власними правилами, ієрархіями та неписаними законами.
Відлуння цих конфліктів долинало чи не до 2010 року.
Ця лекція присвячена районним війнам — непроголошеним, без офіційних героїв і нагород, але з їхньою неповторною історією, що стала частиною міської легенди Києва.